Видалене управління і термінальний доступ
Іншим поширеним варіантом видаленого доступу є два різновиди практично одного і того ж режиму – видалене управління (remote control) і термінальний доступ (terminal access).
При цьому способі видалений комп’ютер стає, по суті, віртуальним терміналом комп’ютера-хоста, який може бити, а може і не бути підключений до мережі. Цей варіант дозволяє запустити будь-який додаток на комп’ютері-хосте, а також дістати доступ до будь-яких даних цього хоста.
Якщо комп’ютер-хост підключений до мережі, то його видалені користувачі також стають повноправними членами мережі, діючи як користувачі комп’ютера-хоста.
Вище вже було сказано, що відмінності видаленого управління від термінального доступу тільки в тому, що при видаленому управлінні користувач зв’язується з операційною системою, не розрахованою на підтримку багатотермінального режиму (MS-DOS, Windows 3.1, Windows 95/98, Windows NT, OS/2 Warp), а термінальний доступ здійснюється до операційних систем, для яких багатотермінальний режим є основним (UNIX, IBM VM, 1MB OS-400, VAX VMS).
Видалене управління або термінальний доступ потрібні тоді, коли видалений користувач працює з додатками, не оптимізованими для роботи в мережі, наприклад з традиційними СУБД персональних комп’ютерів типу dBase, Paradox або Access. Інакше, коли такий додаток знаходиться на одному комп’ютері, а файли баз даних – на іншому, в мережі створюється надмірно інтенсивний трафік.
Централізована схема видаленого управління вимагає установки в локальній мережі підприємства спеціального програмного продукту – сервера видаленого управління, наприклад сервера WinFrame компанії Citrix. На клієнтських видалених комп’ютерах також потрібно встановити додаткове програмне забезпечення – клієнта видаленого управління.
Протоколи, використовувані програмами видаленого управління для передачі інформації про оновлення екрану, натиснення клавіш і переміщення миші, є нестандартними – тому потрібно встановлювати серверну і клієнтські частини видаленого управління від одного виробника.
Наприклад, користувачі програмного клієнта видаленого доступу Norton pcAnywhere не зможуть додзвонитися до хоста, що працює під управлінням програм ReachOut, LapLink for Windows, Carbon Copy, Remotely Possible або Close-Up.
При термінальному доступі також бажано встановити в центральній мережі спеціальний продукт – термінальний сервер. Можна обійтися і без нього, але тоді на кожен комп’ютер, до якого потрібно підключитися в режимі видаленого терміналу, потрібно ставити модем і виділяти йому окремий телефонний номер.
Сторінки: 1 2