Від загального до приватного
Неважко відмітити, що віртуальний канал є окремим випадком логи-чеського з’єднання між вузлами мережі. І для кращого розуміння техніки вір-туальних каналів корисно розглянути загальні властивості протоколів, опірающих-ся на механізм логічних з’єднань (а такі протоколів в мережах використовується немало, прикладами можуть служити TCP, Microsoft SMB, Novell SPX).
Мережу фіксує початок і кінець логічного з’єднання. Процедура обробки визначається не для окремого пакету, а для всієї безлічі пакетів, що передаються в рамках кожного з’єднання. Процес обслуговування пакету, що знов поступив, безпосередньо залежить від передісторії, наприклад, при втраті декількох попередніх пакетів може бути понижена швидкість відправки наступних.
Для того, щоб реалізувати диференційоване обслуговування пакетів, що належать різним з’єднанням, мережа винна, по-перше, ідентіфіциро-вать кожне з’єднання, а по-друге, запам’ятовувати (відстежувати) значення пара-метров процедури обробки, що характеризують дане з’єднання.
Як ознаки, по яких оброблювальні вузли можуть розпізнавати прінадлеж-ность пакету до того або іншого з’єднання, часто виступає набір параметрів, що ідентифікують пару – відправника і одержувача (адреси вузлів, номери портів додатків і т. п.).
Знання «передісторії» обміну дозволяє раціональніше обробляти кожен пакет, що знов поступає. Параметри з’єднання можуть бути іспользо-вани для різних цілей.
Так, наприклад, динамічно змінний параметр з’єднання – поточний розмір вікна (кількість пакетів, яка в даний момент відправникові дозволено передати в мережу без отримання від одержувача підтвердження) робить можливим управління продуктивністю обміну.
А нумерація пакетів і відстежування номерів вже відправлених і прийнятих пакетів служать для підвищення надійності передачі, дозволяючи в рамках з’єднання упорядковувати, відкидати дублі і повторювати передачу втрачених пакетів.
У разі коли з’єднання встановлюються з метою захисту даних, його параметри можуть задавати режим захисту (аутентифікація, забезпечення цілісності або шифрування), використовувану функцію і ключі шифрування.
Параметри процедури обробки можуть бути як постійними протягом всього з’єднання (наприклад, максимальний розмір пакету), так і змінними, що динамічно відображають поточний стан з’єднання (наприклад, згадані вище номери пакетів або поточний розмір вікна).
Коли відправник і одержувач фіксують початок нового сеансу, вони перш за все «домовляються» про початкові значення параметрів процедури обміну і лише після цього починають передачу власне даних.
В число параметрів з’єднань багатьох протоколів зі встановленням з’єднання не входять параметри, що регламентують маршрут просування пакетів по мережі. Так, наприклад, в завдання протоколу TCP взагалі не входить вибір маршруту – цим займається ніжележащий дейтаграммний протокол IP, що працює на всіх проміжних вузлах мережі.
Сторінки: 1 2