Побудова таблиці маршрутизації
Протокол RIP (Routing Information Protocol) є внутрішнім протоколом маршрутизації дистанційно-векторного типу, він є одним з найбільш ранніх протоколів обміну маршрутною інформацією і до цих пір надзвичайно поширений в обчислювальних мережах зважаючи на простоту реалізації. Окрім версії RIP для мереж TCP/IP існує також версія RIP для мереж IPX/SPX компанії Novell.
Для IP є дві версії протоколу RIP: перша і друга. Протокол RIPvl не підтримує масок, тобто він поширює між маршрутизаторами тільки інформацію про номери мереж і відстані до них, а інформацію про маски цих мереж не поширює, вважаючи, що всі адреси належать до стандартних класів А, В або З.
Протокол RIPv2 передає інформацію про маски мереж, тому він більшою мірою відповідає вимогам сьогоднішнього дня. Оскільки при побудові таблиць маршрутизації робота версій 2 і 1 принципово не відрізняється, то надалі для спрощення записів описуватиметься робота першої версії.
Як відстань до мережі стандарти протоколу RIP допускають різні види метрик: хопи, метрики, що враховують пропускну спроможність, затримки, що вносяться, і надійність мереж (тобто відповідні ознакам D, Т і R в полі «Якість сервісу» IP-пакету), а також будь-які комбінації цих метрик.
Метрика повинна володіти властивістю аддитивності, коли метрика складеного шляху рівна сумі метрик складових цього шляху. У більшості реалізацій RIP використовується проста метрика – кількість хопов, тобто кількість проміжних маршрутизаторів, які потрібно подолати пакету до мережі призначення.
Розглянемо процес побудови таблиці маршрутизації за допомогою протоколу RIP на прикладі складеної мережі, представленої на мал. 14.3.
Мал. 14.3. Мережа, об’єднана RIP-маршрутизаторами
Етап 1 – створення мінімальних таблиць
В показаній на малюнку мережі є вісім IP-мереж, зв’язаних чотирма маршрутизаторами з ідентифікаторами: Ml, М2, МЗ і М4. Маршрутизатори, що працюють по протоколу RIP, можуть мати ідентифікатори, проте для роботи протоколу вони не є необхідними. У RIP-повідомленнях ці ідентифікатори не передаються.
В початковому поляганні в кожному маршрутизаторі програмним забезпеченням стека TCP/IP автоматично створюється мінімальна таблиця маршрутизації, в якій враховуються тільки безпосередньо приєднані мережі. На малюнку адреси портів маршрутизаторів на відміну від адрес мереж поміщені в овали.
Зразковий вид мінімальної таблиці маршрутизації маршрутизатора Ml дозволяє оцінити табл. 14.1.
Таблиця 14.1. Мінімальна таблиця маршрутизації маршрутизатора М1
Мінімальні таблиці маршрутизації в інших маршрутизаторах виглядатимуть відповідно, наприклад, таблиця маршрутизатора М2 складатиметься з трьох записів (табл. 14.2).
Таблиця 14.2. Мінімальна таблиця маршрутизації маршрутизатора М2