Обмеження мостів і комутаторів
Створення складної, структурованої мережі, інтегруючої різні базові технології, може здійснюватися і засобами канального рівня: для цього можуть бути використані деякі типи мостів і комутаторів.
Міст або комутатор розділяє мережу на сегменти, локалізуючи ||}афйк усередині сегменту, що робить лінії зв’язку такими, що розділяються переважно між станціями даного сегменту. Тим самим мережа розпадається на окремі підмережі, з яких можуть бути побудовані складені мережі достатньо крупних розмірів.
Проте побудова складних мереж тільки на основі повторітелей, мостів і комутаторів має істотні обмеження і недоліки.
По-перше, в топології мережі, що вийшла, повинні бути відсутніми петли. Дійсно, міст/комутатор може вирішувати задачу доставки пакету адресатові тільки тоді, коли між відправником і одержувачем існує єдиний шлях.
В той же час наявність надмірних зв’язків, які і утворюють петлі, часто необхідна для кращого балансування навантаження, а також для підвищення надійності мережі за рахунок утворення резервних шляхів.
По-друге, логічні сегменти мережі, розташовані між мостами або комутаторами, слабо ізольовані один від одного, а саме не захищені від так званих широкомовних штормів. Якщо яка-небудь станція посилає широкомовне повідомлення, то це повідомлення передається всім станціям всіх логічних сегментів мережі.
Захист від широкомовних штормів в мережах, побудованих на основі мостів і комутаторів, має кількісний, а не якісний характер: адміністратор просто обмежує кількість широкомовних пакетів, яку дозволяється генерувати деякому вузлу в одиницю часу.
Використання ж механізму віртуальних мереж, реалізованого в багатьох комутаторах, хоч і дозволяє достатньо гнучко створювати ізольовані по трафіку групи станцій, але при цьому ізолює їх повністю, тобто так, що вузли однієї віртуальної мережі не можуть взаємодіяти з вузлами іншої віртуальної мережі.
По-третє, в мережах, побудованих на основі мостів і комутаторів, достатньо складно вирішується завдання управління трафіком на основі значення даних, що містяться в пакеті. У таких мережах це можливо тільки за допомогою призначених для користувача фільтрів, для створення яких адміністраторові доводиться мати справу з двійковим представленням вмісту пакетів.
По-четверте, реалізація транспортної підсистеми тільки засобами фізичного і канального рівнів, до яких відносяться мости і комутатори, приводить до недостатньо гнучкій, однорівневій системі адресації: як адреса призначення використовується МАС-адреса, жорстко пов’язана з мережевим адаптером.
Нарешті, можливістю трансляції протоколів канального рівня володіють далеко не всі типи мостів і комутаторів, до того ж ці можливості обмежені. Зокрема, в об’єднуваних мережах повинні співпадати максимально допустимі розміри полий даних в кадрах, оскільки мостами і комутаторами не підтримується функція фрагментації кадрів.
Сторінки: 1 2

