Методи відновлення спотворених і втрачених кадрів
Методи корекції помилок в обчислювальних мережах засновані на повторній передачі кадру даних в тому випадку, якщо кадр втрачається і не доходить до адресата або приймач виявив в нім спотворення інформації.
Щоб переконатися в необхідності повторної передачі даних, відправник нумерує отправляє-миє кадри і для кожного кадру чекає від приймача так званої положі-тельной квитанції – службового кадру, що сповіщає про те, що початковий кадр був отриманий і дані в нім виявилися коректними.
Час цього очікування обмежений – при відправці кожного кадру передавач запускає таймер, і якщо після його закінчення позитивна квитанція на отримана, кадр вважається загубленим. Приймач у разі отримання кадру із спотвореними даними може відправити негативну квитанцію – явна вказівка на те, що даний кадр потрібно передати повторно.
Існує два підходи до організації процесу обміну квитанціями: з простоями і з організацією «вікна».
Метод з простоями (Idle Source) вимагає, щоб джерело, що послало кадр, чекало отримання квитанції (позитивною або негативною) від приймача і лише після цього посилав наступний кадр (або повторював спотворений). Якщо ж квитанція не приходить протягом тайм-ауту, то кадр (або квитанція) считаєт-ся загубленим і його передача повторюється. На мал.
5.13, а видно, що в цьому слу-чає продуктивність обміну даними істотно знижується, – хоча пере-датчик і міг би послати наступний кадр відразу ж після відправки попереднього, він зобов’язаний чекати приходу квитанції. Зниження продуктивності цього мето-да корекції особливо помітно на низькошвидкісних каналах зв’язку, тобто в територіальних мережах.
Другий метод називається методом що «ковзає вікна» (sliding window). У цьому методі для підвищення коефіцієнта використання лінії джерелу раз-решаєтся передати деяку кількість кадрів в безперервному режимі, тобто в максимально можливому для джерела темпі, без отримання на ці кадри по-ложітельних у відповідь квитанцій.
(Далі, де це не спотворює істоту рас-сматріваємого питання, позитивні квитанції скорочено будуть нази-ваться просто «квитанціями».) Кількість кадрів, які вирішується переда-вать таким чином, називається розміром вікна. Малюнок 5.13, би ілюструє даний метод для вікна розміром в W кадрів.
В початковий момент, коли ще не послано жодного кадру, вікно опреде-ляєт діапазон кадрів з номерами від 1 до W включно. Джерело починає передавати кадри і отримувати у відповідь квитанції. Для простоти припустимо, що квитанції поступають в тій же послідовності, що і кадри, яким вони відповідають.
У момент t, при отриманні першої квитанції KI вікно зрушується на одну позицію, визначаючи новий діапазон від 2 до (W+1).
Мал. 5.13. Методи відновлення спотворених і втрачених кадрів