Мережі масштабу підприємства
Корпоративні мережі називають також мережами масштабу підприємства, що відповідає дослівному перекладу терміну «Enterprise-wide networks», використовуваного в англомовній літературі для позначення цього типу мереж. Мережі масштабу підприємства (корпоративні мережі) об’єднують велику кількість комп’ютерів на всіх територіях окремого підприємства.
Вони можуть бути складно зв’язані і покривати місто, регіон або навіть континент. Число користувачів і комп’ютерів може вимірюватися тисячами, а число серверів – сотнями, відстані між мережами окремих територій можуть виявитися такими, що використання глобальних зв’язків стає необхідним (мал. 2.33).
Для з’єднання видалених локальних мереж і окремих комп’ютерів в корпоративній мережі застосовуються різноманітні телекомунікаційні засоби, зокрема телефонні канали, радіоканали, супутниковий зв’язок. Корпоративну мережу можна представити у вигляді «острівців» локальних мереж, «плаваючих» в телекомунікаційному середовищі.
Неодмінним атрибутом такої складної і великомасштабної мережі є високий ступінь неоднорідності (гетерогенності) – не можна задовольнити по-требності тисяч користувачів за допомогою однотипних програмних і аппарат-них засобів.
У корпоративній мережі обов’язково використовуються різні типи комп’ютерів – від мейнфреймів до персоналок, декілька типів операційних систем і безліч різних додатків. Неоднорідні частини корпоратів-ной мережі повинні працювати як єдине ціле, надаючи користувачам по можливості зручний і простій доступ до всіх необхідних ресурсів.
Мал. 2.33. Приклад корпоративної мережі
Найбільш простій спосіб її рішення – приміщення облікових даних всіх користувачів в локальну базу облікових даних кожного комп’ютера, до ресурсів якого ці користувачі повинні мати доступ. При спробі доступу дані витягуються з локальної облікової бази і на їх основі доступ надається або не надається.
Для невеликої мережі, що складається з 5-10 комп’ютерів і приблизно такої ж кількості користувачів, цей спосіб працює дуже добре. Але якщо в мережі налічується декілька тисяч користувачів, кожному з яких потрібний доступ до декількох десяток серверів, то, очевидно, це рішення стає украй неефективним.
Адміністратор повинен повторити декілька десятків разів (по числу серверів) операцію занесення облікових даних кожного користувача. Сам користувач також вимушений повторювати процедуру логічного входу кожного разу, коли йому потрібний доступ до ресурсів нового сервера.
Хороше рішення цієї проблеми для крупної мережі – використання централізованої довідкової служби, в базі даною якою зберігаються облікові записи всіх користувачів мережі. Адміністратор один раз виконує операцію занесення даних користувача в цю базу, а користувач один раз виконує процедуру логічного входу, причому не в окремий сервер, а в мережу цілком.
Сторінки: 1 2