Комутація каналів – основний принцип первинних мереж
Щоб низькочастотні складові сигналів різних каналів не змішувалися між собою, смуги роблять шириною в 4 кгц, а не в 3,1 кгц, залишаючи між ними страховий проміжок в 900 Гц. У каналі між двома FDM-комутаторами одночасно передаються сигнали всіх абонентських каналів, але кожний з них займає свою смугу частот. Такий канал називають ущільненим.
Мал. 6.2. Комутація на основі частотного ущільнення
Вихідний FDM-комутатор виділяє модульовані сигнали кожної несучої частоти і передає їх на відповідний вихідний канал, до якого безпосередньо підключений абонентський телефон.
В мережах на основі FDM-комутації прийнято декілька рівнів ієрархії ущільнених каналів. Перший рівень ущільнення утворюють 12 абонентських каналів, які складають базову групу каналів, що займає смугу частот шириною в 48 кгц з межами від 60 до 108 кгц.
Другий рівень ущільнення утворюють 5 базових груп, які складають супергрупу, із смугою частот шириною в 240 кгц і межами від 312 до 552 кгц. Супергрупа передає дані 60 абонентських каналів тональної частоти. Десять супергруп утворюють головну групу, яка використовується для зв’язку між комутаторами на великих відстанях.
Головна група передає дані 600 абонентів одночасні і вимагає від каналу зв’язку смугу пропускання шириною не меншого 2520 кгц з межами від 564 до 3084 кгц.
FDM-комутатори можуть виконувати як динамічну, так і постійну комутацію. При динамічній комутації один абонент ініціює з’єднання з іншим абонентом, посилаючи в мережу номер абонента, що викликається. Комутатор динамічно виділяє даному абонентові одну з вільних смуг свого ущільненого каналу.
При постійній комутації за абонентом смуга в 4 кгц закріплюється на тривалий термін шляхом настройки комутатора по окремому входу, недоступному користувачам.
Принцип комутації на основі розділення частот залишається незмінним і в мережах іншого вигляду, міняються тільки межі смуг, що виділяються окремому абонентському каналу, а також кількість низькошвидкісних каналів в ущільненому високошвидкісному.
Первинні мережі з мультиплексуванням по довжині хвилі (WDM і DWDM) використовують той же принцип частотного розділення каналів, але тільки інформа-ционним сигналом в них є не електричний струм, а світло.
Відповідно, змінюється і частотний діапазон, в якому утворюються призначені для користувача напівпостійні канали, – це інфрачервоний діапазон з довжинами хвиль від 850 до 1565 нм, що відповідає частотам від 196 до 350 Тгц (1 Тгц рівний 1012 Гц).
В магістральному каналі зазвичай мультіплексируєтся декілька спектральних каналів – до 16, 32, 40, 80 або 160 (починаючи з 16 каналів, така техніка мультиплексування називається зазвичай щільною, тобто Dense WDM або DWDM). Усередині такого спектрального каналу дані можуть кодуватися як дискретним способом, так і аналоговим.