Кадри STM-N
Якщо швидкість надходження даних контейнера VC-4 менша, ніж швидкість відправки STM-1, то у мультиплексора періодично (цей період залежить від величини розузгодження частоти синхронізації) виникає брак призначених для користувача даних для заповнення відповідних полів віртуального контейнера.
Тому мультиплексор вставляє три «неодружені» (незначущих) байти в дані віртуального контейнера, після чого продовжує заповнення VC-4 призначеними для користувача даними, що «настигнули» за час паузи. Покажчик нарощується на одиницю, що відображає запізнювання початку чергового контейнера VC-4 на три байти. Ця операція над покажчиком називається позитивним вирівнюванням.
У результаті середня швидкість призначених для користувача даних, що відправляються, стає рівній швидкості їх надходження, причому без вставки додаткових бітів в стилі PDH.
Якщо ж швидкість надходження даних VC-4 вища, ніж швидкість відправки кадру STM-1, то у мультиплексора періодично виникає потреба вставки в кадр «зайвих», тобто байтів, що передчасно прийшли, для яких в полі VC-4 немає місця. Для їх розміщення використовуються три молодші байти покажчика, тобто поле НЗ (саме значення покажчика уміщається в байти полий HI і Н2).
Покажчик при цьому зменшується на одиницю, тому така операція носить назву негативного вирівнювання.
Те, що вирівнювання контейнера VC-4 відбувається з дискретністю в три байти, пояснюється досить просто. Річ у тому, що в кадрі STM-1 може переноситися або один контейнер VC-4, або три контейнери VC-3. Кожний з контейнерів VC-3 має в загальному випадку незалежне значення фази відносно початки кадру, а також власну величину розузгодження частоти.
Покажчик VC-3 на відміну від покажчика VC-4 складається вже не з дев’яти, а з трьох байтів: HI, Н2, НЗ (кожне з цих полів – однобайтове). Ці три покажчики поміщаються в ті ж байти, що і покажчик VC-4, але по схемі з чергуванням байтів (byte interleaving ), тобто в порядку Hl-1, Hl-2, Hl-3, H2-1, Н2-2, Н2-3, НЗ-i, НЗ-2, НЗ-3 (другий індекс ідентифікує певний контейнер VC-3).
Значення покажчиків VC-3 інтерпретуються в байтах, а не трьохбайтових одиницях. При негативному вирівнюванні контейнера VC-3 зайвий байт поміщається у відповідний байт НЗ-1, НЗ-2 або НЗ-3 – залежно від того, над яким з контейнерів VC-3 проводиться операція.
Таким чином, розмір зсуву для контейнерів VC4 вибраний з розрахунку на уніфікацію описаних операцій над контейнерами будь-якого типу, размещає-мимі безпосередньо в AUG кадру STM-1. Вирівнювання контейнерів нижчого рівня завжди відбувається з кроком в один байт.
При об’єднанні блоків TU і AU в групи відповідно до описаної схеми (див. мал. 6.8) виконується їх послідовне побайтне розшарування, так що період проходження призначених для користувача даних в кадрі STM-N співпадає з періодом їх проходження в трібутарних портах.
Це виключає необхідність в їх тимчасовій буферизації – тому говорять, що мультиплексори SDH передають дані в реальному масштабі часу.
Сторінки: 1 2