Руковоство по CISCO

Існують мережі, які створюються спеціально для надання загальнодоступних, або публічних (public), телекомунікаційних послуг. Прикладами таких мереж є міські, регіональні, національні і міжнародні телефонні мережі.
Їх послугами користуються численні клієнти – власники домашніх і мобільних телефонів, а також підприємства (корпоративні користувачі). Ще однією традиційною телекомунікаційною послугою є надання в оренду каналів зв’язку.
У первинних мереж PDH/SDH, що створюються телекомунікаційним підприємством для об’єднання своїх АТС, зазвичай залишається невикористана для внутрішніх потреб канальна місткість, яку логічно здавати в оренду. Типовими споживачами цієї послуги є крупні підприємства, які створюють за допомогою орендованих каналів власні мережі, – телефонні або комп’ютерні.

Оператори звязку і клієнти →

Корпоративна мережа – це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного підприємства, що володіє даною мережею. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства.
На відміну від мереж операторів зв’язку, корпоративні мережі, в загальному випадку, не надають послуг стороннім організаціям або користувачам. Залежно від масштабу підприємства, а також від складності і різноманіття вирішуваних задач розрізняють мережі відділу, мережі кампусу і корпоративні мережі (термін «корпоративні» в даній класифікації набуває вузького значення – мережу великого підприємства).
Перш ніж обговорювати характерні особливості кожного з перерахованих типів мереж, зупинимося на спонукальних мотивах, які приводять підприємства до рішення обзавестися власною комп’ютерною мережею.

Мережі кампусів отримали свою назву від англійського слова campus – студентське містечко. Саме на території університетських городків часто виникала необхідність об’єднання декількох дрібних мереж в одну велику мережу. Зараз це назву не пов’язують із студентськими городками, а використовують для позначення мереж будь-яких підприємств і організацій.

Головними особливостями мереж кампусів є те, що вони об’єднують безліч мереж різних відділів одного підприємства в межах окремої будівлі або в межах однієї території, що покриває площу в декілька квадратних кілометрів (мал. 2.32). При цьому глобальні з’єднання в мережах кампусів не використовуються.
Служби такої мережі включають взаємодію між мережами відділів, доступ до загальних баз даних підприємства, доступ до загальних факс-серверам, високошвидкісним модемам і високошвидкісним принтерам. В результаті співробітники кожного відділу підприємства дістають доступ до деяких файлів і ресурсів мереж інших відділів.
Важливою службою, що надається мережами кампусів, став доступ до корпоративних баз даних незалежно від того, на яких типах комп’ютерів вони розташовуються.

Мал. 2.32. Приклад мережі кампусу

Мережі кампусів →

Керованість мережі подразумеваєт можливість централізований контролювати стан основних елементів мережі, виявляти і вирішувати проблеми, що виникають при роботі мережі, виконувати аналіз продуктивності і планувати розвиток мережі.
У ідеалі засобу управління мережами є системою, що здійснює спостереження, контроль і управління кожним елементом мережі, – від простих до найскладніших пристроїв, при цьому така система розглядає мережу як єдине ціле, а не як розрізнений набір окремих пристроїв.

Хороша система управління спостерігає за мережею і, виявивши проблему, активізує певну дію, виправляє ситуацію і повідомляє адміністратора про те, що відбулося і які кроки зроблені. Одночасно з цим система управління повинна накопичувати дані, на підставі яких можна планувати розвиток мережі.
Нарешті, система управління повинна бути незалежна від виробника і володіти зручним інтерфейсом, що дозволяє виконувати всі дії з однієї консолі.

Вирішуючи тактичні задачі, адміністратори і технічний персонал стикаються з щоденними проблемами забезпечення працездатності мережі. Ці завдання вимагають швидкого рішення, обслуговуючий мережу персонал повинен оперативно реагувати на повідомлення про несправності, що поступають від користувачів або автоматичних засобів управління мережею.
Поступово стають помітні більш загальні проблеми продуктивності, конфігурації мережі, обробки збоїв і безпеки даних, що вимагають стратегічного підходу, тобто планування мережі. Планування, окрім цього, включає прогноз змін вимог користувачів до мережі, питання застосування нових додатків, нових мережевих технологій і т.п.

Керованість →

Якщо топологія мережі не повнозв’язна, то обмін даними між довільною парою кінцевих вузлів (абонентів) повинен йти в загальному випадку через транзитні вузли. Наприклад, в мережі, показаній на мал. 2.9, вузли 2 і 4, не зв’язані безпосередньо, вимушені передавати дані через транзитні вузли, як які можуть виступити, наприклад, вузли 1 і 5.
Вузол 1 повинен виконати передачу даних з інтерфейсу А на інтерфейс В, а вузол 5 – з інтерфейсу F на В. Последовательность транзитних вузлів (мережевих інтерфейсів) на шляху від відправника до одержувача називається маршрутом.

Мал. 2.9. Комутація абонентів через мережу транзитних вузлів

В найзагальнішому вигляді завдання з’єднання кінцевих вузлів через мережу транзитних вузлів називається завданням комутації. Вона може бути представлена у вигляді декількох взаємозв’язаних приватних завдань.

Узагальнене завдання комутації →