Руковоство по CISCO

Термінальний мультиплексор складається з декількох блоків (див. мал. 6.18): власне мультиплексор довжин хвиль (MUX), бустерний підсилювач (В), приймальний підсилювач (Р), оптичні транспондери (Т).

Оптичний мультиплексор виконує операції змішення декількох довжин хвиль в загальний сигнал, а також виділення хвиль різної довжини із загального сигналу. Для виділення хвиль в мультиплексорі можуть використовуватися різноманітні оптичні механізми.

Топкопленочпиє фільтри (Thin-Film Filters) складаються з пластин з много-слойним покриттям, як які на практиці використовується торець оптичного волокна, скошений під кутом 30-45°, з нанесеним на нього шарами покриття. Гідністю цього підходу є застосування із-вестной впродовж десятиліть техніки, використовуючою інтерферен-цию для фільтрації хвиль певної довжини.
Недолік – огранічен-ний вибір матеріалу покриттів, що поєднують необхідні оптичні і фізичні властивості. Тонкопленочниє фільтри застосовуються в оптічес-ких мультиплексорах, що підтримують порівняно невелике колі-чество довжин хвиль у волокні, зазвичай 16 або 32. Для систем з великим чис-лом хвиль потрібні інші принципи фільтрації і мультіплексирова-нія.

Мультиплексори введення-висновку →

Технологія щільного хвильового (спектрального) мультиплексування (Dense Wave Division Multiplexing, DWDM) призначена для створення оптічес-ких магістралей нового покоління, що працюють на мультігигабітних і тера-бітових швидкостях.
Такий якісний стрибок продуктивності обеспечива-ет принципово інший, ніж у SDH, метод мультиплексування – інфор-мация в оптичному волокні передається одночасно великою кількістю світлових воля (лямбд – від традиційного для фізики позначення довжини вол-ни).
Мережі DWDM працюють за принципом комутації каналів, при цьому кожна світлова хвиля є окремою спектральною капав. Кожна вол-на несе власну інформацію, при цьому устаткування DWDM не занімаєт-ся безпосередньо проблемами передачі даних на кожній хвилі, тобто спо-собом кодування інформації і протоколом її передачі.
Пристрої DWDM займаються тільки об’єднанням різних хвиль в одному світловому пучку, а також виділенням із загального сигналу інформації кожного спектрального каналу.

Технологія мультиплексування по довжині хвилі WDM/DWDM реалізує принципи частотного мультиплексування для сигналів іншої фізичної природи і на новому рівні ієрархії швидкостей.
Кожен канал WDM/DWDM є певний діапазон світлових хвиль, що дозволяють переносити дані в аналоговій і цифровій формі, при цьому смуга пропускання каналу в 25-50-100 Ггц забезпечує швидкості в декілька гигабіт в секунду (при передачі дискретних даних).

В ранніх системах WDM використовувалася невелика кількість спект-ральних каналів, від 2 до 16. У системах щільного хвильового мультіплек-сированія використовується від 32 до 160 каналів на одному оптичному волокні, що забезпечує швидкості передачі даних для одного волокна до декілька терабіт в секунду.

Сучасні ербієвиє оптичні підсилювачі дозволяють розширити опті-чеській ділянку лінії зв’язку (без перетворення сигналу в електричну форму) до 700-1000 км.

Мережі DWDM Висновки →

Технологія SONET/SDH підтримує певну ієрархію швидкостей, яку ілюструє табл. 6.2.

Таблиця 6.2. Ієрархія швидкостей SONET/SDH

Ієрархія швидкостей і методи мультиплексування →

Вживані сьогодні повсюдно в оптичних мережах підсилювачі EDFA містять вставку волокна з добавками іонів ербію. Крім цього, оптичний підсилювач (Optical Amplifier) має лазер накачування з випромінюванням на певній частоті і блок сполучення лазера з легованим волокном.
Лазерне накачування веде до переходу атомів ербію в збуджений стан. Проходження фотона світла викликає повернення атома в основний стан з випромінюванням хвилі відповідної довжини. У такий спосіб досягається посилення сигналу. Для запобігання обпаданню на вихідне волокно випромінювання накачування посилений сигнал пропускають через фільтр, що загороджує, з частотою накачування.

Оптичні підсилювачі →