Архітектура складеної мережі
Основним полем заголовка мережевого рівня є номер мережі-адресата. У розглянутих нами раніше протоколах локальних мереж такого поля в кадрах передбачено не було – передбачалося, що всі вузли належать одній мережі.
Явна нумерація мереж дозволяє протоколам мережевого рівня складати точну карту міжмережевих зв’язків і вибирати раціональні маршрути при будь-якій їх топології, зокрема альтернативні маршрути, якщо вони є, що не уміють робити мости і комутатори.
Окрім номера мережі заголовок мережевого рівня повинен містити і іншу інформацію, необхідну для успішного переходу пакету з мережі одного типу в мережу іншого типу. До такої інформації може відноситися, наприклад:
Q номер фрагмента пакету, необхідний для успішного проведення операцій збірки-розбирання фрагментів при з’єднанні мереж з різними максимальними розмірами пакетів;
Q час життя пакету, вказуючий, як довго він подорожує по інтер-сеті, цей час може використовуватися для знищення пакетів, що «заблукали»;
Q якість послуги – критерій вибору маршруту при міжмережевих передачах – наприклад, вузол-відправник може зажадати передати пакет з максимальною надійністю, можливо, в збиток часу доставки.
Коли дві або більш за мережу організовують сумісну транспортну службу, то такий режим взаємодії зазвичай називають міжмережевою взаємодією (internetworking).