Архітектура складеної мережі
Як номер вузла може виступати або локальна адреса цього вузла (така схема прийнята в стеку IPX/SPX), або деяке число, ніяк не пов’язане з локальною технологією, яке однозначно ідентифікує вузол в межах даної підмережі. У першому випадку мережева адреса стає залежною від локальних технологій, що обмежує його застосування.
Наприклад, мережеві адреси IPX/SPX розраховані на роботу в складених мережах, об’єднуючих мережі, в яких використовуються тільки МАС-адреси або адреси аналогічного формату. Другий підхід більш універсальний, він характерний для стека TCP/IP. У тому і іншому випадку кожен вузол складеної мережі має разом з своєю локальною адресою ще один – універсальна мережева адреса.
Дані, які поступають на мережевий рівень і які необхідно передати через складену мережу, забезпечуються заголовком мережевого рівня. Дані разом із заголовком утворюють пакет.
Заголовок пакету мережевого рівня має уніфікований формат, не залежний від форматів кадрів канального рівня тих мереж, які можуть входити в складену мережу, і несе разом з іншою службовою інформацією дані про номер мережі призначення цього пакету. Мережевий рівень визначає маршрут і переміщає пакет між підмережами.
Кожного разу, коли пакет мережевого рівня передається з однієї мережі в іншу, він витягується з кадру першої підмережі (звільняється від канального заголовка цієї мережі) і упаковується в кадр (забезпечується новим заголовком) канального рівня наступної підмережі. Інформацію, на основі якої робиться ця заміна, надають службові поля пакету мережевого рівня.
У полі адреси призначення нового кадру указується локальна адреса наступного маршрутизатора.
ПРИМІТКА Якщо в підмережі доставка даних здійснюється засобами канального і фізичного рівнів (як, наприклад, в стандартних локальних мережах), то пакети мережевого рівня упаковуються в кадри канального рівня.
Якщо ж в якій-небудь підмережі для транспортування повідомлень використовується технологія, заснована на стеках з великим числом рівнів, то пакети мережевого рівня упаковуються в блоки передаваних даних найвищого рівня підмережі.
Якщо проводити аналогію між взаємодією різнорідних мереж і листуванням людей з різних країн, то мережева інформація – це загальноприйнятий індекс країни, доданий до адреси листа, написаної на одному з сотні мов земної кулі, наприклад на санскриті.
І навіть якщо цей лист повинен пройти через безліч країн, поштові працівники яких не знають санскриту, зрозумілий ним індекс країни-адресата підкаже, через які проміжні країни краще передати лист, щоб воно найкоротшим шляхом потрапило до Індії.
А вже там працівники місцевих поштових відділень зможуть прочитати точну адресу, що ідентифікує місто, вулицю, будинок і індивідуума, і доставити лист адресатові, оскільки адреса написана на мові і у формі, прийнятій в даній країні.