Адресація в мережах ISDN

У рубриці: Цифрові мережі з інтегральними послугами — від admin at 7:15 AM on Вівторок, Жовтень 31, 2006
Мітки: , , , , , ,

Адресація в мережах ISDN Технологія ISDN розроблялася як основа усесвітньої телекоммуникаци-онной мережі, що дозволяє зв’язувати як телефонних абонентів, так і абонентів інших глобальних мереж, – комп’ютерних, телексних.
Тому при розробці схеми адресації вузлів ISDN необхідно було, по-перше, зробити цю схему досить ємкою для усесвітньої адресації, а по-друге, сумісною з схе-мамі адресації інших мереж, щоб абоненти цих мереж, у разі з’єднання своїх мереж через мережу ISDN, могли б користуватися звичними форматами адрес.
Розробники стека TCP/IP пішли по шляху введення власної системи адресації, незалежної від систем адресації об’єднуваних мереж, а розробники технології ISDN пішли по іншому шляху – вони вирішили добитися використання в адресі ISDN адрес об’єднуваних мереж.

Основне призначення ISDN – передача телефонного трафіку. Тому за основу адреси ISDN був узятий формат міжнародного телефонного плану номерів, описаний в стандарті ITU-T E.163. Проте цей формат був розширений для підтримки більшого числа абонентів і для використання в нім адрес інших мереж, наприклад Х.25. Стандарт адресації в мережах ISDN отримав номер Е.164.

Формат Е.163 передбачає до 12 десяткових цифр в номері, а формат адреси ISDN в стандарті Е.164 розширений до 55 десяткових цифр. У мережах ISDN розрізняють помер абонента і адресу абонента. Номер абонента відповідає точці Т підключення всього призначеного для користувача устаткування до мережі. Наприклад, вся офісна АТС може ідентифікуватися одним номером ISDN.
Номер ISDN складається з 15 десяткових цифр і ділиться, як і телефонний номер за стандартом Е.163, на полі «Код країни» (від 1 до 3 цифр), поле «Код міста» і поле «Номер абонента». Адресу ISDN включає номер плюс до 40 цифр підадреси. Підадреса використовується для нумерації термінальних пристроїв за призначеним для користувача інтерфейсом, тобто підключених до крапки S.
Наприклад, якщо на підприємстві є офісна АТС, то їй можна привласнить один номер, наприклад 7-095-640-20-00, а для виклику абонента, що має підадресу 134, зовнішній абонент повинен набрати номер 7-095-640-20-00-134.

При виклику абонентів з мережі, що не відноситься до ISDN, їх адреса може безпосередньо замінювати адресу ISDN.
Наприклад, адреса абонента мережі Х.25, в якій використовується система адресації за стандартом Х.121, може бути поміщена цілком в полі адреси ISDN, але для вказівки, що це адреса стандарту Х.121, йому повинне передувати поле префікса, в яке поміщається код стандарту адресації, в даному випадку стандарту Х.121.
Комутатори мережі ISDN можуть обробити цю адресу коректно і встановити зв’язок з потрібним абонентом мережі Х.25 через мережу ISDN, або комутуючи канал типу В з комутатором Х.25, або передаючи дані по каналу типа D в режимі комутації пакетів. Префікс описується стандартом ISO 7498.

  1. Адресація вузлів мережі
  2. Стек протоколів і структура мережі ISDN
  3. Цілі і історія створення технології ISDN
  4. Пристрої для підключення до комутованого каналу ISDN
  5. Використання служб ISDN для передачі даних

Коментарів немає

RSS коментарів до цього запису.

Дистанційно-векторний протокол RIP

Доступ комп\'ютер-мережа

Комутатори з пам\'яттю, що розділяється

Маршрутизатори

Організація доступу

Первинні мережі

Передача даних

Поняття «internetworking»

Принципи побудови мереж

Пристрої для підключення до комутованого каналу ISDN

Протокол IP

Протокол стану зв\'язків OSPF

Протоколи дозволу адрес

Техніка віртуальних каналів і дейтаграмні мережі

Цифрові мережі з інтегральними послугами

Якість обслуговування в пакетних мережах