Завдання фізичної передачі даних по лініях звязку
Навіть при розгляді простої мережі, що складається всього з двох машин, можна побачити багато проблем, властивих будь-якій обчислювальній мережі, зокрема проблеми, пов’язані з фізичною передачею сигналів по лініях зв’язку.
Мал. 2.3. Взаємодія програмних компонентів при зв’язку двох комп’ютерів
В обчислювальній техніці для представлення даних використовується двійковий код. Усередині комп’ютера одиницям і нулям даних відповідають дискретні електричні сигнали. Представлення даних у вигляді електричних або оптичних сигналів називається кодуванням.
Існують різні способи кодування двійкових цифр 1 і 0, наприклад потенційний спосіб, при якому одиниці відповідає один рівень напруги, а нулю – інший, або імпульсний спосіб, коли для представлення цифр використовуються імпульси різною або одній полярності.
Аналогічні підходи можуть бути використані для кодування даних і при передачі їх між двома комп’ютерами по лініях зв’язку. Проте ці лінії зв’язку відрізняються по своїх електричних характеристиках від тих, які існують усередині комп’ютера.
Головна відмінність зовнішніх ліній зв’язку від внутрішніх полягає в їх набагато більшій протяжності, а також в тому, що вони проходять поза екранованим корпусом по просторах, часто схильних до дії сильних електромагнітних перешкод. Все це приводить до істотно великих спотворень прямокутних імпульсів (наприклад, «заваленню» фронтів), чим усередині комп’ютера.
Тому для надійного розпізнавання імпульсів на приймальному кінці лінії зв’язку при передачі даних всередині і поза комп’ютером не завжди можна використовувати одні і ті ж швидкості і способи кодування.
Наприклад, повільне наростання фронту імпульсу із-за високого навантаження місткості лінії вимагає передачі імпульсів з меншою швидкістю (щоб передній і задній фронти сусідніх імпульсів не перекривалися і імпульс встиг дорости до необхідного рівня).
В обчислювальних мережах застосовують як потенційне, так і імпульсне кодування дискретних даних, а також специфічний спосіб представлення даних, який ніколи не використовується усередині комп’ютера, – модуляцію (мал. 2.4). При модуляції дискретна інформація представляється синусоїдаль-ним сигналом тієї частоти, яку добре передає наявна лінія зв’язку.
Потенційне або імпульсне кодування застосовується на каналах високої якості, а модуляція на основі синусоїдальних сигналів переважно у тому випадку, коли канал вносить сильні спотворення до передаваних сигналів.
Зазвичай модуляція використовується в глобальних мережах при передачі даних через аналогові телефонні канали зв’язки, які були розроблені для передачі голосу в аналоговій формі і тому погано підходять для безпосередньої передачі імпульсів.
Сторінки: 1 2