Визначення маршрутів
Вибрати шлях, або маршрут, передачі даних – означає визначити послідовність транзитних вузлів і їх інтерфейсів, через які треба передавати дані, щоб доставити їх адресатові.
Визначення шляху – складне завдання, особливо коли конфігурація мережі така, що між парою взаємодіючих мережевих інтерфейсів існує безліч шляхів. Слід відмітити, що безліч альтернативних шляхів між двома кінцевими вузлами – це лише безліч потенційних можливостей. Завдання визначення маршрутів полягає у виборі зі всієї цієї множини одного або декількох шляхів.
І хоча в окремому випадку безлічі наявних і вибраних шляхів можуть співпадати, найчастіше вибір зупиняють на одному оптимальном1 по деякому критерію маршруті.
{1 На практиці для зменшення обчислювальної роботи обмежуються пошуком не оптимального в математичному сенсі, а раціонального, тобто близького до оптимального, маршруту. Це стосується, перш за все, випадку, коли завдання вибору маршруту формулюється як завдання багатокритерійної оптимізації.}
Як критерії оптимальності можуть виступати, наприклад, номінальна пропускна спроможність; завантаженість каналів зв’язку; затримки, що вносяться каналами; кількість проміжних транзитних вузлів; надійність каналів і транзитних вузлів.
Але навіть у тому випадку, коли між кінцевими вузлами існує тільки один шлях, його знаходження може бути при складній топології мережі нетривіальним завданням.
Маршрут може визначатися емпірично («уручну») адміністратором мережі, який, використовуючи різні міркування, що часто не формалізуються, аналізує топологію мережі і визначає послідовність інтерфейсів, яку повинні пройти дані, щоб досягти одержувача.
Серед спонукальних мотивів вибору того або іншого шляху можуть бути: особливі вимоги до мережі з боку різних типів додатків, рішення передавати трафік через мережу певного постачальника послуг, припущення про пікові навантаження на деякі канали мережі, міркування безпеки.
Проте евристичний підхід до визначення маршрутів мало придатний для великої мережі з складною топологією. В цьому випадку таке завдання вирішується найчастіше автоматично.
Для цього кінцеві вузли і інші пристрої мережі оснаща-ются спеціальними програмними засобами, які організовують взаємний обмін службовими повідомленнями, що дозволяє кожному вузлу скласти своє уявлення про топологію мережі. Потім на основі цього дослідження і математичних алгоритмів визначаються раціональні маршрути.