Визначення інформаційних потоків

У рубриці: Принципи побудови мереж — від admin at 7:15 AM on Середа, Грудень 13, 2006
Мітки: , , , , , ,

Зрозуміло, що через один транзитний вузол може проходити декілька маршрутів, наприклад, через вузол 5 (див. мал. 2.9) проходять дані, що направляються вузлом 4 кожному з решти вузлів, а також всі дані, що поступають у вузли 3, 7 і 10.
Транзитний вузол повинен уміти розпізнавати потоки даних, які на нього поступають, для того, щоб відпрацьовувати їх передачу саме на той свій інтерфейс, який веде до потрібного вузла.
Інформаційним потоком, або потоком даних (data flow, data stream), називають безперервну послідовність байтів (які можуть бути агреговані в крупніші одиниці даних – пакети, кадри, осередки), об’єднаних набором загальних ознак, що виділяють його із загального мережевого трафіку.
Наприклад, всі дані, що поступають від одного комп’ютера, можна визначити як єдиний потік, а можна представити їх як сукупність декількох підпотоків, кожний з яких як додаткова ознака має адресу призначення.
Кожний же з цих підпотоків, у свою чергу, можна розділити на підпотоки даних, що відносяться до різних мережевих додатків – електронної пошти, копіювання файлів, звернення до web-сервера.

Як обов’язкова ознака при комутації виступає адреса призначення даних, тому весь потік тих, що входять в транзитний вузол даних повинен розділятися як мінімум на підпотоки, що мають різні адреси призначення. Тоді кожній парі кінцевих вузлів відповідатиме один потік і один маршрут.
Проте, як вже було сказано, потік даних між двома кінцевими вузлами в загальному випадку може бути представлений декількома різними потоками, причому для кожного з них може бути прокладений свій особливий маршрут. Дійсно, на одній і тій же парі кінцевих вузлів може виконуватися декілька додатків, що взаємодіють по мережі, які пред’являють до неї свої особливі вимоги.
У такому разі вибір шляху повинен здійснюватися з урахуванням характеру передаваних даних, наприклад, для файлового сервера важливо, щоб передавані їм великі об’єми даних прямували по каналах, що володіють високою пропускною спроможністю, а для програмної системи управління, яка посилає в мережу короткі повідомлення, що вимагають обов’язкового і негайного відробітку, при виборі маршруту важливіша надійність лінії зв’язку і мінімальний рівень затримок на маршруті.
Крім того, навіть для даних, що пред’являють до мережі однакові вимоги, може прокладатися декілька маршрутів, щоб за рахунок розпаралелювання добитися одночасного використання різних каналів і тим самим прискорити передачу даних.

Ознаки потоку можуть мати глобальне або локальне значення – в першому випадку вони однозначно визначають потік в межах всієї мережі, а в другому – в межах одного транзитного вузла. Пара унікальних адрес кінцевих вузлів для ідентифікації потоку – це приклад глобальної ознаки.

  1. Маршрутизація потоків
  2. Узагальнене завдання комутації
  3. Визначення маршрутів
  4. Сповіщення мережі про вибраний маршрут

Коментарів немає

RSS коментарів до цього запису.

Дистанційно-векторний протокол RIP

Доступ комп\'ютер-мережа

Комутатори з пам\'яттю, що розділяється

Маршрутизатори

Організація доступу

Первинні мережі

Передача даних

Поняття «internetworking»

Принципи побудови мереж

Пристрої для підключення до комутованого каналу ISDN

Протокол IP

Протокол стану зв\'язків OSPF

Протоколи дозволу адрес

Техніка віртуальних каналів і дейтаграмні мережі

Цифрові мережі з інтегральними послугами

Якість обслуговування в пакетних мережах