Технологія безкласової міждоменної маршрутизації
За останні декілька років в Інтернеті багато що змінилося: різко зросло число вузлів і мереж, підвищилася інтенсивність трафіку, змінився характер передаваних даних.
Із-за недосконалості протоколів маршрутизації обмін повідомленнями про оновлення таблиць став іноді приводити до збоїв магістральних маршрутизаторів із-за перевантаження при обробці великого об’єму службової інформації. Так, сьогодні таблиці магістральних маршрутизаторів в Інтернеті можуть містити до декількох сотень маршрутів.
На вирішення цієї проблеми була направлена, зокрема, і технологія безкласової міждоменної маршрутизації (Classless Inter-Domain Routing, CIDR), вперше про яку було офіційно оголошено в 1993 році, коли були опубліковані документи RFC 1517, RFC 1518, RFC 1519 і RFC 1520.
Суть технології CIDR полягає в наступному. Кожному постачальникові послуг Інтернету повинен призначатися безперервний діапазон в просторі IP-адрес. При такому підході адреси всіх мереж кожного постачальника послуг мають загальну старшу частину – префікс, тому маршрутизація на магістралях Інтернету може здійснюватися на основі префіксів, а не повних адрес мереж.
Агрегація адрес дозволить зменшити об’єм таблиць в маршрутизаторах всіх рівнів, а отже, прискорити роботу маршрутизаторів і підвищити пропускну спроможність Інтернету.
Ділення IP-адреси на номер мережі і номер вузла в технології CIDR відбувається не на основі декількох старших бітів, що визначають клас мережі (А, В або З), а на основі маски змінної довжини, що призначається постачальником послуг. На мал. 13.8 показаний приклад деякого простору IP-адрес, який є у розпорядженні гіпотетичного постачальника послуг.
Всі адреси мають однакові цифри в до старших розрядах – префікс. Що залишилися п розрядів використовуються для доповнення незмінного префікса змінною частиною адреси. Діапазон адрес, що є у постачальника послуг, у такому разі складає 2 .
Коли споживач звертається до постачальника послуг з проханням про виділення йому деякої кількості адрес, то в наявному пулі адрес «вирізується» безперервна область SI, S2, S3 або S4 відповідного розміру.
Причому межі кожною з областей вибираються не довільно, а такими, щоб значення всіх старших розрядів (що залишилися після нумерації необхідного числа вузлів) було однаковим у всіх адрес даного діапазону. Таким умовам можуть задовольняти тільки області, розмір яких кратний ступеню двійки. А межі ділянки, що виділяється, повинні бути кратні необхідній кількості вузлів. Розглянемо приклад.
Хай постачальник послуг Інтернету має в своєму розпорядженні пул адрес в діапазоні 193.20.0.0-193.23.255.255 (11000001.0001 0100.00000000.00000000-11000001. 0001 0111.1111 1111.1111 І І) із загальним префіксом 193.20(11000001.0001 01) і маскою, відповідною цьому префіксу 255.252.0.0.
Мал. 13.8. Розподіл адрес на основі технології CIDR