Технологія безкласової міждоменної маршрутизації

У рубриці: Протокол IP — від admin at 7:15 AM on Понеділок, Листопад 13, 2006
Мітки: , , , , , ,

Технологія безкласової міждоменної маршрутизації За останні декілька років в Інтернеті багато що змінилося: різко зросло число вузлів і мереж, підвищилася інтенсивність трафіку, змінився характер передаваних даних.
Із-за недосконалості протоколів маршрутизації обмін повідомленнями про оновлення таблиць став іноді приводити до збоїв магістральних маршрутизаторів із-за перевантаження при обробці великого об’єму службової інформації. Так, сьогодні таблиці магістральних маршрутизаторів в Інтернеті можуть містити до декількох сотень маршрутів.

На вирішення цієї проблеми була направлена, зокрема, і технологія безкласової міждоменної маршрутизації (Classless Inter-Domain Routing, CIDR), вперше про яку було офіційно оголошено в 1993 році, коли були опубліковані документи RFC 1517, RFC 1518, RFC 1519 і RFC 1520.

Суть технології CIDR полягає в наступному. Кожному постачальникові послуг Інтернету повинен призначатися безперервний діапазон в просторі IP-адрес. При такому підході адреси всіх мереж кожного постачальника послуг мають загальну старшу частину – префікс, тому маршрутизація на магістралях Інтернету може здійснюватися на основі префіксів, а не повних адрес мереж.
Агрегація адрес дозволить зменшити об’єм таблиць в маршрутизаторах всіх рівнів, а отже, прискорити роботу маршрутизаторів і підвищити пропускну спроможність Інтернету.

Ділення IP-адреси на номер мережі і номер вузла в технології CIDR відбувається не на основі декількох старших бітів, що визначають клас мережі (А, В або З), а на основі маски змінної довжини, що призначається постачальником послуг. На мал. 13.8 показаний приклад деякого простору IP-адрес, який є у розпорядженні гіпотетичного постачальника послуг.
Всі адреси мають однакові цифри в до старших розрядах – префікс. Що залишилися п розрядів використовуються для доповнення незмінного префікса змінною частиною адреси. Діапазон адрес, що є у постачальника послуг, у такому разі складає 2 .
Коли споживач звертається до постачальника послуг з проханням про виділення йому деякої кількості адрес, то в наявному пулі адрес «вирізується» безперервна область SI, S2, S3 або S4 відповідного розміру.
Причому межі кожною з областей вибираються не довільно, а такими, щоб значення всіх старших розрядів (що залишилися після нумерації необхідного числа вузлів) було однаковим у всіх адрес даного діапазону. Таким умовам можуть задовольняти тільки області, розмір яких кратний ступеню двійки. А межі ділянки, що виділяється, повинні бути кратні необхідній кількості вузлів. Розглянемо приклад.
Хай постачальник послуг Інтернету має в своєму розпорядженні пул адрес в діапазоні 193.20.0.0-193.23.255.255 (11000001.0001 0100.00000000.00000000-11000001. 0001 0111.1111 1111.1111 І І) із загальним префіксом 193.20(11000001.0001 01) і маскою, відповідною цьому префіксу 255.252.0.0.

Мал. 13.8. Розподіл адрес на основі технології CIDR

  1. Маршрутизація з використанням масок Висновки
  2. Джерела і типи записів в таблиці маршрутизації
  3. Таблиці маршрутизації в IP-мережах Висновки
  4. Принципи маршрутизації
  5. Призначення полий таблиці маршрутизації

Коментарів немає

RSS коментарів до цього запису.

Дистанційно-векторний протокол RIP

Доступ комп\'ютер-мережа

Комутатори з пам\'яттю, що розділяється

Маршрутизатори

Організація доступу

Первинні мережі

Передача даних

Поняття «internetworking»

Принципи побудови мереж

Пристрої для підключення до комутованого каналу ISDN

Протокол IP

Протокол стану зв\'язків OSPF

Протоколи дозволу адрес

Техніка віртуальних каналів і дейтаграмні мережі

Цифрові мережі з інтегральними послугами

Якість обслуговування в пакетних мережах