Структура IP-пакету

У рубриці: Протокол IP — від admin at 7:15 AM on Вівторок, Листопад 7, 2006
Мітки: , , , , , ,

Структура IP пакету IP-пакет складається із заголовка і поля даних. Заголовок, як правило, має довжину 20 байт, має наступну структуру (мал. 13.1).

Мал. 13.1. Структура заголовка IP-пакету

Поле Номер версії (Version), що займає 4 бита, указує версію протоколу IP. Зараз повсюдно використовується версія 4 (IPv4) і готується перехід на версію 6 (IPv6).

Поле Довжина заголовка (IHL) IP-пакету займає 4 бита і указує значення довжини заголовка, зміряне в 32-бітових словах. Зазвичай заголовок має довжину в 20 байт (п’ять 32-бітових слів), але при збільшенні об’єму службової інформації ця довжина може бути збільшена за рахунок використання додаткових байтів в полі Параметри (IP Options). Найбільший заголовок займає 60 байт.

Поле Тип сервісу (Type of Service, TOS) займає один байт. Воно іспользу-ется поки дуже рідко і зазвичай в нім встановлюється 0. Це поле дозволяє додаткам впливати на якість обслуговування, задаючи пріоритетність пакету і критерій вибору маршруту. Перші три біта цього поля утворюють підполе пріоритету пакету (Precedence).
Пріоритет може мати значення від самого ніз-кого – 0 (нормальний пакет) до найвищого – 7 (пакет ин-формації, що управляє). Маршрутизатори і комп’ютери можуть приймати до уваги пріо-рітет пакету і обробляти важливіші пакети в першу чергу. Поле Тип сервісу містить також три бита, що визначають критерій вибору маршруту.
Ре-ально вибір здійснюється між трьома альтернативами: малою затримкою, ви-сокой достовірністю і високою пропускною спроможністю. Встановлений біт D (delay) говорить про те, що маршрут повинен вибиратися для мінімізації за-держки доставки даного пакету, битий Т (throughput) – для максимізації про-пуськной здатності, а битий R (reliability) – для максимізації надійності дос-тавки.
У багатьох мережах поліпшення одного з цих параметрів пов’язане з ухудше-нієм іншого, крім того, обробка кожного з них вимагає додаткових обчислювальних витрат. Тому рідко, коли має сенс встановлювати однов-ременно хоч би два з цих трьох критеріїв вибору маршруту. Зарезервиро-ванни біти мають нульове значення.

Поле Загальна довжина (Total Length) займає два байти і означає загальну длі-ну пакету з урахуванням заголовка і поля даних. Максимальна довжина пакету ограні-чена розрядністю поля, що визначає цю величину, і складає 65 535 байт, проте в більшості комп’ютерів і мереж такі великі пакети не іспользу-ются.
При передачі по мережах різного типу довжина пакету вибирається з урахуванням максимальної довжини пакету протоколу нижнього рівня, що несе IP-пакети. Ес-лі це кадри Ethernet, то вибираються пакети з максимальною довжиною в 1500 байт, що уміщаються в полі даних кадру Ethernet.

  1. Основні функції протоколу IP Висновки
  2. Основні функції протоколу IP
  3. Синхронні символьний-орієнтовані і біт-орієнтірованниє протоколи
  4. Рівень мережевого протоколу
  5. Призначення полий таблиці маршрутизації

Коментарів немає

RSS коментарів до цього запису.

Дистанційно-векторний протокол RIP

Доступ комп\'ютер-мережа

Комутатори з пам\'яттю, що розділяється

Маршрутизатори

Організація доступу

Первинні мережі

Передача даних

Поняття «internetworking»

Принципи побудови мереж

Пристрої для підключення до комутованого каналу ISDN

Протокол IP

Протокол стану зв\'язків OSPF

Протоколи дозволу адрес

Техніка віртуальних каналів і дейтаграмні мережі

Цифрові мережі з інтегральними послугами

Якість обслуговування в пакетних мережах