Проблеми звязку декількох компютерів Висновки
r При скріпленні більше двох комп’ютерів з’являються нові проблеми: вибір топології і схеми адресації, організація сумісного використання зв’язків і побудова механізму комутації.
r Вибір топології визначає багато характеристик мережі. Найбільш поширені наступні типи конфігурацій: повнозв’язна, комірчаста, кільце, зірка і ієрархічна зірка (дерево). Конфігурація загальна шина є окремим випадком конфігурації зірка. Тут як центральний елемент виступає пасивний кабель, до якого по схемі «монтажного АБО» підключається декілька комп’ютерів.
r Адреси можуть використовуватися для ідентифікації окремих інтерфейсів, їх груп (групові адреси), а також відразу всіх мережевих інтерфейсів мережі (широкомовні адреси).
r Адреси можуть бути числовими і символьними, апаратними і мережевими, плоскими і ієрархічними. Для перетворення адрес з одного вигляду в іншій використовуються спеціальні допоміжні протоколи, які називають іноді протоколами дозволу адрес (address resolution).
r В неполносвязних мережах з’єднання абонентів здійснюється шляхом комутації, тобто скріпленні через мережу транзитних вузлів.
При цьому повинні бути вирішені наступні завдання: визначення інформаційних потоків і маршрутів для них, повідомлення про знайдені маршрути вузлам мережі, просування даних в кожному транзитному вузлі – розпізнавання потоків на вході і перемикання їх на відповідний вихід, а також мультиплексування і демультиплексування потоків.
r Пристрій, функціональним призначенням якого є виконання комутації, називається комутатором (switch). Комутатором може бути як спеціалізований пристрій, так і універсальний комп’ютер з вбудованим програмним механізмом комутації.
r Інформаційним потоком, або потоком даних (data flow, data stream), називають безперервну послідовність байтів (або крупніших одиниць даних – пакетів, кадрів, осередків), об’єднаних набором загальних ознак, який виділяє його із загального мережевого трафіку.
При комутації як ознаки можуть виступати адреси одержувача і/або відправника, ідентифікатор додатку, мітка потоку і інші параметри даних, що впливають на вибір маршруту.
r При прокладенні маршруту можуть враховуватися різні чинники, що відображають стан і характеристики мережі: номінальна пропускна спроможність; завантаженість каналів зв’язку; затримки, що вносяться каналами; кількість проміжних транзитних вузлів; надійність каналів і транзитних вузлів і ін.
r Маршрути можуть визначатися «уручну» адміністратором мережі, проте у великих мережах вони найчастіше визначаються автоматично. Для цього кінцеві вузли і інші пристрої мережі оснащуються спеціальними програмними засобами, які організовують взаємний обмін службовими повідомленнями, що дозволяє кожному вузлу скласти своє уявлення про топологію мережі.
Сторінки: 1 2