Особливості протоколів канального рівня
Канальний рівень забезпечує передачу пакетів даних, верхніх рівнів, що поступають від протоколів, вузлу призначення, адреса якого також указує протокол верхнього рівня. Протоколи канального рівня оформляють передані ним пакети в кадри власного формату, поміщаючи вказану адресу призначення в одне з полів такого кадру, а також супроводжуючи кадр контрольною сумою.
Протокол канального рівня зазвичай працює в межах однієї мережі, яка, як правило, входить в крупнішу складену мережу, що об’єднується протоколами мережевого рівня. Адреси, з якими працює протокол канального рівня, використовуються для доставки кадрів тільки в межах цієї мережі, а для переміщення пакетів з мережі в мережу застосовуються вже адреси наступного, мережевого рівня.
Тому таблиці просування, на основі яких працюють пристрої канального рівня, містять тільки адреси вузлів своєї мережі, що істотно скорочує кількість записів в них, а отже, підвищує швидкості їх перегляду і просування кадру.
Типовими представниками протоколів канального рівня є протоколи сімейства Ethernet, які застосовуються в основному в локальних мережах, а останнім часом все частіше стали використовуватися в мережах масштабу міста (мегаполісу).
У глобальних мережах протоколи канального рівня застосовуються в межах «виродженої» мережі – каналу «крапка-крапка», а також в мережах з довільною топологією, але вже після того, як в них прокладений віртуальний шлях. Прикладом протоколу канального рівня першого типу є протокол РРР (Point-to-Point Protocol), а другого – протоколи канального рівня мереж frame relay і АТМ.
У комутаторах глобальних мереж, що підтримують ці протоколи, таблиці просування також містять адреси, що мають локальне (тобто тільки для даного комутатора) значення, тому вони, як і таблиці просування комутаторів локальних мереж, мають невеликі розміри і є видимим відносно швидко – в порівнянні з таблицями маршрутизації, що включають адреси всіх мереж складеної мережі і що іноді складаються з десятків тисяч записів (як це і відбувається з таблицями маршрутизації магістральних маршрутизаторів Інтернету).
Далі будуть розглянуті загальні особливості протоколів канального рівня, характерні для протоколів як локальних, так і глобальних мереж. Кожен протокол канального рівня можна охарактеризувати наступним набором властивостей:
r асинхронный/синхронный режим передачі байтів;
r символьно-ориентированный/бит-ориентированный;
r з попереднім встановленням соединения/дейтаграммиый;
r з виявленням спотворених данных/без виявлення;
r з виявленням втрачених данных/без виявлення;
r з відновленням спотворених і втрачених данных/без відновлення;
r з підтримкою динамічної компресії данных/без підтримки.
Деякі з цих властивостей властиві не тільки протоколам канального рівня, але і протоколам вищих рівнів.