Методи мультиплексування
Мультиплексор Т1 забезпечує передачу даних 24 абонентів із швидкістю 1,544 Мбит/с в кадрі, що має достатньо простій формат. У цьому кадрі послідовно передається по одному байту кожного абонента, а після 24 байт вставляється один біт синхронізації.
Спочатку пристрої Т1 (яка далечінь ім’я також і всій технології, що працює на швидкості 1,544 Мбит/с) працювали тільки на внутрішніх тактових генераторах, і кожен кадр за допомогою бітів синхронізації міг передаватися асихронно. Апаратура Т1, а також швидкісніша апаратура Т2 і ТЗ за довгі роки існування зазнала значні зміни.
Сьогодні мультиплексори і комутатори первинної мережі працюють на централізованій тактовій частоті, що розподіляється з однієї точки всієї мережі. Проте принцип формування кадру залишився, тому біти синхронізації в кадрі як і раніше присутні. Сумарна швидкість призначених для користувача каналів складає 24 х 64 – 1,536 Мбит/с, а ще 8 кбит/с додають біти синхронізації.
В апаратурі Т1 призначення восьмого біта кожного байта в кадрі разноє і залежить від типу передаваних даних і покоління апаратури. Зокрема, за допомогою цього біта передається службова інформація, що переносить номер абонента, що викликається, і інші відомості, необхідні для встановлення з’єднання між абонентами мережі.
Протокол, що забезпечує таке з’єднання, називається в телефонії протоколом сигналізації (signaling protocol), цей термін іноді використовується і в комп’ютерних мережах, що працюють на основі техніки логічних з’єднань (наприклад, frame relay або АТМ).
При передачі голосу в мережах Т1 все 24 канали є абонентськими, інформація, що тому управляє і контрольна, передається восьмим (найменше значущим) бітом вимірів голосу.
У ранніх версіях мереж Т1 службовим був 8-й біт кожного байта кадру, тому реальна швидкість передачі призначених для користувача даних складала 56 кбит/с (зазвичай восьмий біт відводився під такі службові дані, як номер телефонного абонента, що викликається, сигнал зайнятості лінії, сигнал зняття трубки і т. п.).
Потім технологія була покращувана, і для службових цілей стали використовувати тільки кожен шостий кадр. Таким чином, в п’яти кадрах з шести призначені для користувача дані представлені всіма вісьма бітами, а в жердиною – тільки сім’ю.
При передачі комп’ютерних даних канал Т1 надає для призначених для користувача даних тільки 23 канали, а 24-й канал відводиться для службових цілей, в основному – для відновлення спотворених кадрів. Для одночасної передачі як голосових, так і комп’ютерних даних використовуються всі 24 канали, причому комп’ютерні дані передаються із швидкістю 56 кбит/с.
Техніка використання восьмого біта для службових цілей отримала назву «Крадіжки бита» (bit robbing).
Сторінки: 1 2