Маршрутизатори Висновки
Типовий маршрутизатор є складний спеціалізований комп’ютер, який працює під управлінням спеціалізованої операційної системи, оптимізованої для виконання операцій побудови таблиць маршрутизації і просування пакетів на їх основі.
Маршрутизатор часто будується за мультипроцесорною схемою, причому використовується симетричне мультипроцесування, асиметричне мультипроцесування і їх поєднання. Найбільш рутинні операції обробки пакетів виконуються програмно спеціалізованими процесорами або апаратними великими інтегральними схемами (БИС/ASIC).
Більш високорівневі дії виконують програмно універсальні процесори.
По областях застосування маршрутизатори діляться на магістральні маршрутизатори, маршрутизатори регіональних підрозділів, маршрутизатори видалених офісів і маршрутизатори локальних мереж – комутатори 3-го рівня.
Основними характеристиками маршрутизаторів є: загальна продуктивність, вимірювана в пакетах в секунду, набір підтримуваних мережевих протоколів і протоколів маршрутизації, набір підтримуваних мережевих інтерфейсів глобальних і локальних мереж.
До додаткових функцій маршрутизатора належать одночасна підтримка відразу декількох мережевих протоколів і декількох протоколів маршрутизації, можливість пріоритетної обробки трафіку, розділення функцій побудови таблиць маршрутизації і просування пакетів між маршрутизаторами різного класу на основі готових таблиць маршрутизації.
Основною особливістю комутаторів 3-го рівня є висока швидкість виконання операцій маршрутизації за рахунок їх перенесення на апаратний рівень – рівень БИС/ASIC.
Багато фірм розробили власні протоколи прискореної маршрутизації довготривалих потоків в локальних мережах, які маршрутізіруют тільки декілька перших пакетів потоку, а решту пакетів комутують на основі МАС-адрес.
Корпоративні багатофункціональні концентратори є пристрої, в яких на загальній внутрішній шині об’єднуються модулі різного типу – повторітелі, мости, комутатори і маршрутизатори. Таке об’єднання дає можливість програмної конфігурації мережі з визначенням складу підмереж і сегментів незалежно від їх фізичного підключення до того або іншого порту пристрою.