Керованість
Керованість мережі подразумеваєт можливість централізований контролювати стан основних елементів мережі, виявляти і вирішувати проблеми, що виникають при роботі мережі, виконувати аналіз продуктивності і планувати розвиток мережі.
У ідеалі засобу управління мережами є системою, що здійснює спостереження, контроль і управління кожним елементом мережі, – від простих до найскладніших пристроїв, при цьому така система розглядає мережу як єдине ціле, а не як розрізнений набір окремих пристроїв.
Хороша система управління спостерігає за мережею і, виявивши проблему, активізує певну дію, виправляє ситуацію і повідомляє адміністратора про те, що відбулося і які кроки зроблені. Одночасно з цим система управління повинна накопичувати дані, на підставі яких можна планувати розвиток мережі.
Нарешті, система управління повинна бути незалежна від виробника і володіти зручним інтерфейсом, що дозволяє виконувати всі дії з однієї консолі.
Вирішуючи тактичні задачі, адміністратори і технічний персонал стикаються з щоденними проблемами забезпечення працездатності мережі. Ці завдання вимагають швидкого рішення, обслуговуючий мережу персонал повинен оперативно реагувати на повідомлення про несправності, що поступають від користувачів або автоматичних засобів управління мережею.
Поступово стають помітні більш загальні проблеми продуктивності, конфігурації мережі, обробки збоїв і безпеки даних, що вимагають стратегічного підходу, тобто планування мережі. Планування, окрім цього, включає прогноз змін вимог користувачів до мережі, питання застосування нових додатків, нових мережевих технологій і т.п.
Корисність системи управління особливо яскраво виявляється у великих мережах: корпоративних або публічних глобальних. Без системи управління в таких мережах потрібна присутність кваліфікованих фахівців з експлуатації в кожній будівлі кожного міста, де встановлено устаткування мережі, що у результаті приводить до необхідності змісту величезного штату обслуговуючого персоналу.
В даний час в області систем управління мережами багато невирішених проблем. Явно недостатньо дійсно зручних, компактних і багатопротокольних засобів управління мережею. Більшість існуючих засобів зовсім не управляють мережею, а всього лише здійснюють спостереження за її роботою.
Вони стежать за мережею, але не виконують активних дій, якщо з мережею щось відбулося або може відбутися. Мало систем, що масштабуються, здатних обслуговувати як мережі масштабу відділу, так і мережі масштабу підприємства, – дуже багато систем управляють тільки окремими елементами мережі і не аналізують здатність мережі виконувати якісну передачу даних між кінцевими користувачами мережі.