Інфраструктура
Окрім суб’єктивних і правових причин на формування набору пропонованих оператором послуг робить серйозний вплив матеріально-технічний чинник, оскільки для надання певної послуги оператор повинен володіти відповідною апаратний-програмною інфраструктурою.
Так, для надання послуг з оренди каналів оператор повинен мати в своєму розпорядженні транспортну мережу – наприклад, первинну мережу PDH/SDH або ж мережа з комутацією каналів, таку як ISDN. Для надання інформаційних web-послуг – створити свій власний сайт, який повинен бути сполучений з Інтернетом, щоб користувачі Інтернету змогли дістати до нього доступ.
В тих випадках, коли у оператора відсутня вся необхідна инфраструк-туру для надання деякої послуги, він може скористатися послугами іншого оператора, на основі яких, а також власних елементів інфраструктури необхідна послуга може бути сконструйована.
Наприклад, для створення загальний-доступного web-сайту електронної комерції оператор зв’язку може не мати власної IP-мережі, сполученої з Інтернетом. Для цього йому досить тільки створити інформаційне наповнення сайту і помістити його на комп’ютері іншого оператора, мережа якого має підключення до Інтернету.
Оренда фізичних каналів зв’язку для створення власної телефонної або комп’ютерної мережі є іншим типовим прикладом надання послуг за відсутності одного з елементів апаратний-програмної інфраструктури. Оператора, який надає послуги іншим операторам зв’язку, часто називають оператором операторів (carrier of carriers).
Фізичні канали зв’язку і інші елементи первинної транспортної інфраструктури грають ключову роль при наданні будь-яких комунікаційних послуг, так без них передача інформації на відстань стає просто неможливою.
Фактично від наявності або відсутності власної транспортної інфраструктури залежить і назва підприємства, що надає інформаційно-комунікаційні послуги, – традиційне «оператор зв’язку» або нове «постачальник (провайдер) послуг». Хоча кожен оператор зв’язку, безумовно, надає послуги своїм клієнтам, тобто є постачальником послуг, в цих термінах є різні відтінки.
Кажучи «оператора зв’язку», зазвичай підкреслюють ту обставину, що компанія володіє власною транспортною інфраструктурою, підтримує її функціонування (оперує нею) і на цій основі надає послуги.
Зазвичай традиційний оператор зв’язку в першу чергу надає низькорівневі транспортні послуги – просту передачу трафіку (телефонного або даних) між географічними пунктами без його додаткової обробки.
Коли ж говорять «постачальник послуг», то акцент робиться на тому, що підприємство надає нові високорівневі послуги, наприклад доступ в Інтернет, розміщення в своїй мережі інформаційних ресурсів (web-сайтів, баз даних підприємств), і не обов’язково володіє власною розвиненою транспортною інфраструктурою, оскільки часто для їх ефективної реалізації достатньо орендованих мережевих ресурсів.