Джерела і типи записів в таблиці маршрутизації

У рубриці: Протокол IP — від admin at 7:15 AM on Понеділок, Листопад 6, 2006
Мітки: , , , , , ,

Одним з джерел записів в таблицю маршрутизації є програм-мноє забезпечення стека TCP/IP, яке при ініціалізації маршрутизатора автоматично заносить в таблицю декілька записів, внаслідок чого створюється так звана мінімальна таблиця маршрутизації.

Це, по-перше, записи про безпосередньо підключені мережі і маршрутизатори за умовчанням, інформація про яких з’являється в стеку при ручній конфігурації інтерфейсів комп’ютера або маршрутизатора.
До таких записів в приведених прикладах відносяться записи про мережі 213.34.12.0 і 198.21.17.0, а також запис про маршрутизатор за умовчанням – Default^ UNIX-маршрутизаторі і 0.0.0.0 в маршрутизаторі MPR Windows NT.
У приведеному прикладі таблиці для маршрутизатора NetBuilder маршрутизатор за умовчанням не використовується, отже, під час вступу пакету з адресою призначення, отсутствующим в таблиці маршрутизації, цей пакет буде відкинутий.

По-друге, програмне забезпечення автоматично заносить в таблицю маршрутизації запису про адреси особливого призначення. У приведених прикладах таблиця маршрутизатора MPR Windows NT містить якнайповніший набір за-пісей такого роду. Декілька записів в цій таблиці пов’язано з особливою адресою 127.0.0.0 (loopback), який використовується для локального тестування стека TCP/IP.
Пакети, направлені в мережу з номером 127.0.0.0, не передаються прото-колом IP на канальний рівень для подальшої передачі в мережу, а возвращают-ся в джерело – локальний модуль IP. Записи з адресою 224.0.0.0 потрібні для обробки групових адрес (multicast address).
Крім того, в таблицю можуть бути занесені адреси, призначені для обробки широкомовних рас-силок (наприклад, записи 8 і 11 містять адресу відправки широкомовного повідомлення у відповідних підмережах, а останній запис в таблиці – адреса обмеженої широкомовної розсилки повідомлення). Відмітимо, що в некото-рих таблицях запису про особливі адреси взагалі відсутні.

Другим джерелом появи запису в таблиці є адміністратор, що безпосередньо формує запис за допомогою деякої системною утілі-ти, наприклад програми route, наявною в операційних системах UNIX і Windows NT. У апаратних маршрутизаторах також завжди є команда для ручною завдання записів таблиці маршрутизації.
Задані уручну записи завжди є статичними, тобто вони не мають терміну життя. Ці записи можуть бути як постійними, тобто що зберігаються при перезавантаженні марш-рутізатора, так і тимчасовими, такими, що зберігаються в таблиці тільки до виключення пристрою. Часто адміністратор уручну заносить запис Default про маршрутиза-тору за умовчанням.
Таким же чином в таблицю маршрутизації може бути внесений запис про специфічний для вузла маршрут. Специфічний для вузла маршрут містить замість номера мережі повну IP-адресу, тобто адреса, що має ненульову інформацію не тільки в полі номера мережі, але і в полі номера вузла.

  1. Таблиці маршрутизації в IP-мережах Висновки
  2. Призначення полий таблиці маршрутизації
  3. Принципи маршрутизації
  4. Побудова таблиці маршрутизації
  5. Два етапи побудови таблиці маршрутизації

Коментарів немає

RSS коментарів до цього запису.

Дистанційно-векторний протокол RIP

Доступ комп\'ютер-мережа

Комутатори з пам\'яттю, що розділяється

Маршрутизатори

Організація доступу

Первинні мережі

Передача даних

Поняття «internetworking»

Принципи побудови мереж

Пристрої для підключення до комутованого каналу ISDN

Протокол IP

Протокол стану зв\'язків OSPF

Протоколи дозволу адрес

Техніка віртуальних каналів і дейтаграмні мережі

Цифрові мережі з інтегральними послугами

Якість обслуговування в пакетних мережах