Цифрове кодування Висновки
r На широкосмугових каналах зв’язку застосовуються потенційні і ім-пульсниє методи кодування, в яких дані представлені раз-особистими рівнями постійного потенціалу сигналу або полярностямі імпульсу або його фронту.
r При використанні потенційних кодів особливого значення набуває завдання синхронізації приймача з передавачем, оскільки при передачі довгих послідовностей нулів або одиниць сигнал на вході приймача не змінюється і приймачу складно визначити момент знімання чергового біта даних.
r Найбільш простим потенційним кодом є код без повернення до нуля (NRZ), проте він не є таким, що самосинхронізується і створює постійну складову.
r Найбільш популярним імпульсним кодом є манчестерський код, в якому інформацію несе напрям перепаду сигналу в середині кожного такту. Манчестерський код застосовується в технологіях Ethernet і Token Ring.
r Для поліпшення властивостей потенційного коду NRZ використовуються методи логічного кодування, що виключають довгі послідовності нулів. Ці методи засновані:
m на введенні надмірних бітів в початкові дані (коди типу 4В/5В);
m ськремблірованії початкових даних (коди типу 2В1Q).
r Покращувані потенційні коди володіють вужчим спектром, ніж імпульсні, тому вони знаходять застосування у високошвидкісних технологіях, таких як FDDI, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet.