В локальних мережах до недавнього часу найпоширенішим методом кодування був так званий манчестерський код (мал. 5.6, г). Він застосовується в технологіях Ethernet і Token Ring.
Існує код, схожий на AMI, але тільки з двома рівнями сигналу. При передачі нуля він передає потенціал, який був встановлений в попередньому такті (тобто не міняє його), а при передачі одиниці потенціал інвертується на протилежний.
Цей код називається потенційним кодом з інверсією при одиниці (Non Return to Zero with ones Inverted, NRZI). Він зручний в тих випадках, коли наявність третього рівня сигналу вельми небажано, наприклад в оптичних кабелях, де стійко розпізнаються два стани сигналу – світло і темнота.
Потреба в парі символів на початку і кінці кожного кадру разом з додатковими символами DLE означає, що символьний-орієнтована передача не ефективна для передачі двійкових даних, оскільки доводиться в полі даних кадру додавати достатні багато надмірних даних.
Крім того, формат символів, що управляють, для різних кодувань різний, наприклад, в коді ASCII символ SYN рівний 0010110, а в коді EBCDIC – 00110010. Отже цей метод допустимий тільки з певним типом кодування, навіть якщо кадр містить чисто двійкові дані. Щоб подолати ці проблеми, сьогодні майже завжди використовується більш універсальний метод, званий біт-орієнтірованной передачею.
Цей метод зараз застосовується при передачі як двійкових, так і символьних даних. На мал. 5.11 показано три різні схеми біт-орієнтірованной передачі. Вони відрізняються способом позначення почала і кінця кожного кадру.
Перша схема, показана на мал. 5.11, а, схожа на схему з символами STX і ЕТХ в символьний-орієнтованих протоколах. Почало і кінець кожного кадру наголошується однією і тією ж 8-бітовою послідовністю – 01111110, назива-емой прапором.
Термін «біт-орієнтірованний» використовується тому, що пріні-маємий потік бітів сканується приймачем на побітовій основі для обнару-женія стартового прапора, а потім під час прийому – для виявлення стопового прапора. Тому довжина кадру в цьому випадку не обов’язково повинна бути кратна 8 битий.
Щоб забезпечити синхронізацію приймача, передавач посилає после-довательность байтів простою (кожен складається з 11111111), передуючу стартовому прапору.
Мал. 5.11. Способи виділення почала і кінця кадру при синхронній передачі
При передачі дискретних даних по каналах зв’язку застосовуються два основ-них типу фізичного кодування – на основі синусоїдального несучого си-гнала і на основі послідовності прямокутних імпульсів.
Перший спо-соб часто називається також модуляцією, або аналоговою модуляцією, подчер-кивая той факт, що кодування здійснюється за рахунок зміни параметрів аналогового сигналу. Другий спосіб зазвичай називають цифровим кодуванням. Ці способи відрізняються шириною спектру результуючого сигналу і слож-ностью апаратури, необхідної для їх реалізації.
r На широкосмугових каналах зв’язку застосовуються потенційні і ім-пульсниє методи кодування, в яких дані представлені раз-особистими рівнями постійного потенціалу сигналу або полярностямі імпульсу або його фронту.