Типи взаємодіючих систем
На мал. 18.1 приведені основні схеми видаленого доступу, що відрізняються типом взаємодіючих систем:
Мал. 18.1. Загальна схема видаленого доступу
На мал. 18.1 приведені основні схеми видаленого доступу, що відрізняються типом взаємодіючих систем:
Мал. 18.1. Загальна схема видаленого доступу
Схеми видаленого доступу можуть відрізнятися також і типом служб, які підтримуються для видаленого клієнта. Найчастіше використовується видалений доступ до файлів, баз даних, принтерів в тому ж стилі, до якого користувач звик при роботі в локальній мережі.
Такий режим називається режимом видаленого вузла (remote node). Іноді при видаленому доступі реалізується обмін з центральною мережею повідомленнями електронної пошти, за допомогою яких можна в автоматичному режимі отримати запрошувані корпоративні дані, наприклад з бази даних.
Видалений доступ – дуже широке поняття, яке включає раз-особисті типи і варіанти взаємодії комп’ютерів, мереж і додатків. Ес-лі розглядати всі численні схеми взаємодії, які зазвичай відносять до видаленого доступу, то всім ним при взаємодії властиво ісполь-зованіє глобальних каналів, або глобальних мереж.
Крім того, для видаленого доступу, як правило, характерна несиметрична взаємодії, коли, з одного боку, є центральна крупна мережа або центральний комп’ютер, а з іншої – окремий видалений термінал, комп’ютер або невелика мережа, які хочуть дістати доступ до інформаційних ресурсів центральної мережі.
Кількість віддалених від центральної мережі вузлів і мереж, що вимагають цей доступ, постійно росте, тому сучасні засоби видаленого доступу розраховані на підтримку великої кількості видалених клієнтів.
Схема організації видаленого доступу багато в чому визначається тими гло-бальними транспортними службами, які доступні в точках знаходження численних клієнтів видаленого доступу. Окрім ступеня распространен-ності необхідно враховувати і вартість глобальної служби.
З урахуванням цих двох обставин найчастіше для організації видаленого доступу ісполь-зуются послуги телефонних мереж загального користування – аналогових і, якщо це можливо, ISDN. Тільки ці мережі поки можуть забезпечити дешевий доступ практично з будь-якого географічного пункту. Правда, послуги ISDN доступні тільки в містах і те фрагментарне.
Зазвичай для підключення офісу по ISDN потрібно заздалегідь укласти договір на таку послугу з оператором зв’язку, після чого протягом декількох тижнів до вас підводиться абонентське закінчення ISDN з відповідною апаратурою передачі даних NT1.
Послуги виділених каналів економічно виправдані тільки при підключенні невеликого числа крупних підрозділів підприємства, а для окремих користувачів її застосування не завжди економічно виправдане.
Правда останнім часом ситуація в цій області починає поліпшуватися, так, технології xDSL, організуючі виділений канал до найближчої АТС, володіють доступною вартістю навіть для індивідуального користувача.
Виділений же канал до вузла постачальника послуг, який віддалений від приміщення користувача на значну відстань, що перевищує можливості телефонного абонентського закінчення,, тобто понад 3-6 км. залишаються доступними тільки корпоративним користувачам.
Виділений канал сполучає користувача з мережею з комутацією пакетів. Це може бути кінцева мережа, до ресурсів якої користувачеві і потрібно дістати доступ, наприклад мережа його підприємства або Інтернет. Це також може бути проміжна мережа, а вже до проміжної мережі в деякій крапці приєднується мережа, до ресурсів якої користувач дістає доступ.
Найчастіше як така проміжна мережа виступає сьогодні Інтернет, але це може бути і приватна мережа (наприклад, frame relay, АТМ або Х.25) якого-небудь оператора зв’язку.
Якщо зв’язки між локальними мережами завжди будуються з’єднанням локальних мереж за допомогою транспортних функцій деякої глобальної пакетної мережі, то для організації видаленого доступу можуть використовуватися різні схеми і продукти.
Продукти видаленого доступу можуть істотно відрізнятися реалізованими в них функціями, а значить, і можливостями рішення конкретної практичної задачі.