Біт-орієнтірованниє протоколи
Потреба в парі символів на початку і кінці кожного кадру разом з додатковими символами DLE означає, що символьний-орієнтована передача не ефективна для передачі двійкових даних, оскільки доводиться в полі даних кадру додавати достатні багато надмірних даних.
Крім того, формат символів, що управляють, для різних кодувань різний, наприклад, в коді ASCII символ SYN рівний 0010110, а в коді EBCDIC – 00110010. Отже цей метод допустимий тільки з певним типом кодування, навіть якщо кадр містить чисто двійкові дані. Щоб подолати ці проблеми, сьогодні майже завжди використовується більш універсальний метод, званий біт-орієнтірованной передачею.
Цей метод зараз застосовується при передачі як двійкових, так і символьних даних. На мал. 5.11 показано три різні схеми біт-орієнтірованной передачі. Вони відрізняються способом позначення почала і кінця кожного кадру.
Перша схема, показана на мал. 5.11, а, схожа на схему з символами STX і ЕТХ в символьний-орієнтованих протоколах. Почало і кінець кожного кадру наголошується однією і тією ж 8-бітовою послідовністю – 01111110, назива-емой прапором.
Термін «біт-орієнтірованний» використовується тому, що пріні-маємий потік бітів сканується приймачем на побітовій основі для обнару-женія стартового прапора, а потім під час прийому – для виявлення стопового прапора. Тому довжина кадру в цьому випадку не обов’язково повинна бути кратна 8 битий.
Щоб забезпечити синхронізацію приймача, передавач посилає после-довательность байтів простою (кожен складається з 11111111), передуючу стартовому прапору.

Мал. 5.11. Способи виділення почала і кінця кадру при синхронній передачі
Для досягнення прозорості даних в цій схемі необхідно, щоб прапор не був присутній в полі даних кадру. Це досягається за допомогою прийому, із-вестного як вставка 0 бита, – біт-стаффіта. Схема вставки біта працює толь-ко під час передачі поля даних кадру.
Якщо ця схема виявляє, що черінь-ряд передано п’ять одиниць, то вона автоматично вставляє додатковий нуль (навіть якщо після цих п’яти одиниць і так йде нуль). Тому последователь-ность 01111110 ніколи не з’явиться в полі даних кадру. Аналогічна схема працює в приймачі і виконує зворотну функцію.
Коли після п’яти одиниць виявляється нуль, він автоматично віддаляється з поля даних кадру. Біт-стаффінг набагато економічніший, ніж байт-стаффінг, оскільки замість зайвого байта вставляється один біт, отже, швидкість передачі призначених для користувача даних в цьому випадку сповільнюється у меншій мірі.
В другій схемі (див. мал. 5.11, би) для позначення початку кадру є тільки стартовий прапор, а для визначення кінця кадру використовується поле довжини кадру, яке при фіксованих розмірах заголовка і кінцевика найчастіше має сенс довжини поля даних кадру. Ця схема найбільш застосовна в локаль-них мережах.
Сторінки: 1 2

